На фронті відбулося 65 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 11 серпня на фронті відбулося 65 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Від російських артилерійських обстрілів постраждали райони населених пунктів, зокрема Угроїди, Бояро-Лежачі, Покровка, Мар’їне, Попівка, Високе, Миропільське Сумської області. Авіаудару зазнала Каліївка Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку російські війська 23 рази намагалися йти вперед на позиції наших військ у районах населених пунктів Полтавка, Попів Яр, Маяк, Дорожнє, Нове Шахове, Новоекономічне, Сухецьке, Родинське, Промінь, Лисівка, Звірове, Горіхове, Дачне. Наші захисники вже відбили 18 атак, бої тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Територіальні компроміси: про що може йтися на Алясці?
Кілька днів залишається до саміту лідерів США та Росії на Алясці, який має відбутися 15 серпня. Найважче питання – це територіальне питання. Адміністрація Дональда Трампа припускає певні «територіальні компроміси». Україна та Європа проти того, щоб питання територій узгоджувалось між США та Росією, а потім це рішення якось нав’язувалося Україні. Окрім цього в питанні контролю чи обміну територій є кілька різночитань…
Із одного боку Москва вважає, що можна вимагати зміни належності територій ДО згоди на перемир’я, а Україна та Європа наполягають, що треба СПОЧАТКУ погодитися на перемир’я і розпочати його, а потім вирішувати територіальні питання.
Ні, ясна річ, Київ не збирається торгувати своїми територіями і ніколи не визнає тимчасово окуповані Росією свої території російськими – включно з Кримом.
Але зараз для припинення бойових дій, вочевидь, мова йтиме про територіальний контроль. І тут є також різні варіанти, про які говорять політики та ЗМІ.
«Компроміси з обох боків»
Дональд Трамп сказав днями, що будь-яке рішення «може включати обмін територіями».
Віцепрезидент США Джей Ді Венс зі свого боку зауважив, що і Україна і Росія мають бути обидві готові до компромісів, але водночас він зауважив, що США націлені на врегулювання конфлікту «з урахуванням поточної лінії зіткнення».
Далі читайте тут
Лідери ЄС готують заяву на підтримку територіальної цілісності України: відомі її деталі
Перед зустріччю президентів США Дональда Трампа і Росії Володимира Путіна на Алясці лідери Європейського Союзу готують спільну заяву. В ній підкреслюють підтримку блоком територіальної цілісності України та необхідність того, щоб Київ був за столом будь-яких переговорів, якими визначається його майбутнє.
Проєкт заяви з семи пунктів, з яким ознайомилося Радіо Свобода, нині поширюють серед держав-членів ЄС. 11 серпня також запланована онлайн-зустріч міністрів закордонних справ блоку.
Цю зустріч екстрено скликали, щоб виробити спільну позицію після зустрічі посланця США Стіва Віткоффа з Путіним минулого тижня та подальших брифінгів для різних європейських лідерів та чиновників, які провів віцепрезидент США Джей Ді Венс у Великій Британії.
ЄС передасть Україні 1,6 мільярда євро з доходів від заморожених активів РФ
Євросоюз передасть Україні ще 1,6 мільярда євро, одержаних із доходів від заморожених у ЄС російських активів, повідомила 11 серпня Єврокомісія.
«Минулої п’ятниці Європейський Союз отримав 1,6 мільярда євро так званих надлишкових прибутків, отриманих із відсотків за залишками готівкових рахунків від знерухомлених активів Центрального банку Росії, що зберігаються в центральних депозитаріях цінних паперів», – ідеться в повідомленні Єврокомісії.
Транш включатиме кошти, накопичені впродовж першої половини 2025 року. Доходи надходять від активів, заморожених відповідно до санкцій ЄС, запроваджених за розв’язання повномасштабної війни Росії проти України.
Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років.
Програма передбачає стабільне фінансування у вигляді грантів та позик на суму до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік.
За даними ЄС, з цих 50 мільярдів євро до 32 мільярдів євро орієнтовно призначено для підтримки реформ та інвестицій, викладених у Плані для України, при цьому виплати залежать від виконання визначених показників.
Осінні виклики ЄС: російські активи, відкат Грузії і шлях Молдови та України
У вересні Брюссель може розморозити частину російських активів, дати зелене світло Молдові без України та призупинити безвіз із Грузією. На порядку денному також запуск системи в’їзду-виїзду до ЄС і можливі політичні зміни у Центральній Європі. Чого очікувати від осіннього політичного сезону в ЄС? І як це може вплинути на Україну?
Європейський Союз «на пляжі» протягом усього серпня. Немає жодних пленарних засідань Європарламенту, засідань Ради чи комітетів.
Але як тільки дипломати та посадовці повернуться у вересні до своїх кабінетів – і з’являються потенційно серйозні рішення й дилеми, які постануть восени.
Радіо Свобода виділяє п’ять ключових питань, рішень щодо яких можна очікувати в найближчі місяці.
Чи буде розмороження російських активів?
У ЄС заморожено понад 200 млрд євро російських активів (приблизно $233 млрд) після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Відтоді того часу тривають дискусії, що з ними робити.
Це питання знову стане темою обговорення на неформальному засіданні міністрів закордонних справ ЄС (так званому Gymnich), яке пройде 29–30 серпня в Данії.
Це швидшеза все буде «прелюдією» до осінньої сесії.
Очільниця зовнішньої політики ЄС Кая Каллас зацікавлена у ґрунтовному обговоренні: активи можуть стати важелем впливу, але цей варіант має й юридичні ризики.
Далі читайте тут
Армія РФ розрізає Донецьку область: де будуть головні бої?
Російська армія просунулась у бік Золотого Колодязя на схід від Добропілля, повідомив проєкт DeepState 9 серпня. Таким чином, агресор вклинився в українську оборону – і якщо й далі просуватиметься на північ, може розрізати Донецьку область на дві частини.
Якщо це станеться, основні бої можуть розгорнутися навколо Покровська та Добропілля з одного боку та агломерації Краматорськ – Слов'янськ – Дружківка з іншого.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 8 серпня повідомляє, що російське військове командування останні півтора року розробляло та впроваджувало тактику захоплення прифронтових міст та селищ. Її мета – поступово охопити територію і змусити українські війська відступати.
Проте, пишуть аналітики, Росія поки що не змогла повністю оточити більшу частину української оборони і, швидше за все, не зможе взяти такі важливі міста як Слов'янськ, Краматорськ та Дружківка. Для цього їм спочатку доведеться штурмувати та брати інші укріплені міста, що вимагатиме прямих лобових атак, зазначається у звіті.
Зеленський обговорив із прем’єром Індії санкції проти Росії
Президент України Володимир Зеленський повідомив 11 серпня, що мав «тривалу розмову» з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, під час якої голова індійського уряду висловив «теплі слова підтримки наших людей».
За словами Зеленського, сторони «детально» обговорили санкції проти Росії.
«Відзначив, що потрібно обмежувати експорт російських енергоносіїв, зокрема нафти, щоб зменшувати її потенціал та здатність фінансувати продовження цієї війни. Важливо, щоб зараз кожен лідер, який має відчутні важелі впливу на Росію, надсилав Москві відповідні сигнали», – написав Зеленський.
Український лідер додав, що разом із Моді домовився про особисту зустріч у вересні на сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, також ішлося про обмін візитами.
Прем’єр-міністр Індії вказав у мережі Х, що був радий поспілкуватися з президентом Зеленським та «почути його думку щодо останніх подій».
«Я передав послідовну позицію Індії щодо необхідності якнайшвидшого та мирного врегулювання конфлікту. Індія залишається відданою будь-якому можливому внеску в це питання, а також подальшому зміцненню двосторонніх зв’язків з Україною», – наголосив очільник уряду Індії.
«Щодня тортури». Що відомо про українських журналістів у російському полоні
Національна спілка журналістів України та Міжнародна федерація журналістів підрахували, що з початку повномасштабної агресії Росії проти України загинули щонайменше 127 українських журналістів, 18 з них втратили життя під час виконання професійних обов’язків. 10 колег у списку НСЖУ значаться як цивільні жертви. А 99 медійників і медійниць загинули після того, як мобілізувалися до Сил оборони України.
Що відомо про журналістів із окупованих територій півдня, які перебувають у російському полоні, та що робить професійна спільнота для звільнення колег, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ каже, що спілка також веде список журналістів, яких Росія утримує як цивільних заручників.
«За нашими даними, сьогодні в російському полоні перебувають 30 українських медійників. З них були незаконно затримані, викрадені після 24 лютого 1922 року 16 медійників. Серед цих 16 – 12 на новоокупованих територіях Запорізької й Херсонської областей і четверо у Криму», – повідомила вона.
Понад два роки окупанти утримують за ґратами мелітопольську журналістку, членкиню НСЖУ Ірину Левченко. Її затримали просто на вулиці у травні 2023 року. На той момент медійниця уже була на пенсії, мала невиліковну хворобу. Сестра Ірини Олена Руденко розповіла «Новинам Приазовʼя», що досі достеменно невідомо, в чому її звинувачують.
Далі про це читайте тут
Рютте допустив, що мирна угода може передбачати де-факто визнання контролю РФ частини території України
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте допустив, що майбутня мирна угода може передбачати де-факто визнання окупації Росією частини території України.
«Ми повинні визнати на даний момент, що Росія контролює частину території України. І питання полягатиме в тому, як рухатися далі після припинення вогню, зокрема що це означає з точки зору гарантій безпеки для України», – сказав Рютте американському телеканалу ABC News у неділю.
Він наголосив на розмежуванні між визнанням «де-факто» та «де-юре» в територіальних питаннях.
«Коли йдеться про все це питання території, коли йдеться про визнання, наприклад. Можливо, в майбутній угоді (буде), що Росія контролює де-факто, фактично частину території України, це має бути фактичне визнання, а не політичне де-юре».
Як приклад він нагадав невизнання Заходом радянської окупації країн Балтії з 1940 по 1991 рік.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що зустріч Трампа і Путіна стане важливим випробуванням.
Напередодні лідери Франції, Італії, Німеччини, Польщі, Великої Британії, Фінляндії та Європейської комісії оприлюднили спільну заяву, в якій, серед іншого, наголосили, що «шлях до миру в Україні не може бути прокладений без участі України».
Туск: США обіцяли проконсультуватися з європейськими партнерами перед переговорами на Алясці
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Вашингтон пообіцяв проконсультуватися зі своїми європейськими партнерами перед переговорами на Алясці 15 серпня.
«Американська сторона пообіцяла, що перед зустріччю на Алясці проконсультується зі своїми європейськими партнерами щодо своєї позиції», – заявив Туск на пресконференції.
Напередодні лідери Франції, Італії, Німеччини, Польщі, Великої Британії, Фінляндії та Європейської комісії оприлюднили спільну заяву, в якій, серед іншого, наголосили, що «шлях до миру в Україні не може бути прокладений без участі України».
Туск зазначив, що спільна заява європейських лідерів свідчить про їхню єдність у підході до мирних переговорів щодо України, додавши, що Київ має брати участь у будь-яких таких обговореннях.
«Для Польщі та наших партнерів очевидно, що державні кордони не можуть бути змінені силою», – сказав він.
Раніше видання Bloomberg з посиланням на неназвані джерела писало, що лідери європейських країн прагнуть поговорити з президентом США Дональдом Трампомперед його запланованою зустріччю з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці.
Азербайджан виділив два мільйони доларів на закупівлю енергообладнання власного виробництва для України
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ про виділення двох мільйонів доларів азербайджанському Міністерству енергетики для закупівлі енергообладнання власного виробництва, яке буде передане Україні як гуманітарну допомогу.
«Виділити кошти у розмірі 2,0 (двох) мільйонів доларів США, еквівалентних у манатах, Міністерству енергетики Азербайджану з резервного фонду президента Азербайджану, передбаченого державним бюджетом на 2025 рік, на закупівлю та відвантаження електротехнічного обладнання, виробленого в Азербайджанській Республіці, з метою надання гуманітарної допомоги Україні», – йдеться в указі від 11 серпня, опублікованому на сайті президента Азербайджану.
Напередодні президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Азербайджану Ільгамом Алієвим. У ході розмови вони засудили «цілеспрямовані авіаудари Росії» по нафтобазі азербайджанської компанії SOCAR на території України.
Як повідомили азербайджанські телеграм-канали, близькі до оточення Алієва, влада Азербайджану може скасувати заборону на передачу Києву озброєнь зі своїх запасів, якщо російські удари по пов’язаних з Азербайджаном енергетичних об’єктах в Україні продовжаться.
У СБУ підтвердили ураження в Росії заводу, який виробляє складові до ракет Х-32 та Х-101
Далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «А» СБУ вранці вразили виробничі потужності «Арзамаського приладобудівного заводу ім. Пландіна» в Нижньогородській області РФ, повідомило Радіо Свобода джерело в СБУ.
За попередніми даними, по заводу влучили щонайменше чотири безпілотники ЦСО «А» СБУ. Про наслідки не повідомляється.
«Підприємства ВПК РФ, які працюють на війну проти України, є абсолютно законними військовими цілями. СБУ продовжує роботу з демілітаризації об’єктів, які виробляють зброю для терору мирних українських міст», – повідомило поінформоване джерело.
У СБУ нагадали, що це підприємство є складовою ВПК РФ і виробляє гіроскопічні прилади, системи управління, бортові комп’ютери та складові системи, зокрема, для ракет Х-32 та Х-101. Також завод входить до складу корпорації «Тактичне ракетне озброєння».
Раніше місцева влада Нижньогородської області РФ заявила про атаку дронів, мета атаки – промислові підприємства. За словами губернатора, в Арзамаському окрузі один співробітник (підприємства) загинув на місці, двох постраждалих доставлено до лікарні.
Телеграм-канал ASTRA на основі фото- і відеоматеріалів встановив, що безпілотники атакували в Арзамасі приладобудівний завод, який позиціонує себе як «одне з провідних підприємств» і перебуває під санкціями США та ЄС.
Міноборони РФ заявляє про знищення та перехоплення семи українських безпілотних літальних апаратів літакового типу, з них два – нібито над територією Нижньогородської області.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Українська сторона не щоразу коментує такі удари, але регулярно наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Глава МЗС Чехії прибув з візитом до України
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив про прибуття до України з черговим візитом.
«Я прибув вшосте до України з чітким посланням – Чеська Республіка не відмовиться від підтримки українців у боротьбі з російським агресором», – написав він в соцмережі Х.
Востаннє Ян Ліпавський відвідував Київ 22–23 листопада 2024 року.
Цей візит відбувається на тлі заяви президента США Дональда Трампа про намір провести на Алясці зустріч із російським лідером Володимиром Путіним, спрямовану на досягнення мирної угоди між Україною і РФ.Оголошуючи про зустріч 8 серпня, Трамп припустив, що будь-яке рішення може включати «обмін територіями».
Як пише The Wall Street Journal, Путін заявив спецпосланцю Трампа Стіву Віткоффу, що погодився б на повне припинення вогню, «якщо Україна виведе війська з усієї Донецької області».
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не буде віддавати свої території Росії.
Ліпавський 9 серпня, реагуючи на ці повідомлення, зазначив, що «форму миру» має узгоджувати насамперед Україна.
«Україна має залишатися вільною. Державні кордони не можна переміщувати тиском та шантажем. Хто стане членом ЄС та НАТО, вирішують їхні члени, а не Володимир Путін. Чехія хоче миру, але його форму завжди має узгоджувати, перш за все, Україна», – написав він у соцмережі Х.
ДПСУ: на навчання до Білорусі прибуло кілька сотень військових РФ, загрози наразі немає
На спільні військові навчання до Білорусі прибули кілька сотень російських військовослужбовців і кілька десятків одиниць техніки, наразі ця кількість не є суттєвою загрозою для України, повідомив в ефірі телемарафону речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
За його словами, Білорусь також відправила свої певні сили в Росію, де вона має майданчики для проведення спільних навчань «Захід-2025».
Демченко зазначив, що підрозділи розвідки Міністерства оборони та ДПСУ «постійно відстежують подальше можливе прибуття до Білорусі російських підрозділів для того, щоб розуміти, яку кількість вони можуть задіяти для цих спільних навчань, особливо на майданчиках на території Білорусі».
«Бо цей напрямок, як і раніше, для нас є загрозливим. Тому що під час цих навчань не можна виключати якихось провокацій або нагнітання подальшої ситуації щодо безпеки для нашої країни», – зазначив речник ДПСУ.
Він наголосив, що нинішня кількість російських сил у Білорусі не становить суттєвої загрози, а біля українського кордону не сформовано ударних угруповань.
У вересні 2025 року в Білорусі мають відбутися спільні російсько-білоруські військові навчання «Захід-2025».
У НАТО, зокрема в країнах Балтії (Білорусь межує з Литвою і Латвією), пильно за ними стежать, вважаючи, що саме Білорусь може стати плацдармом для російського нападу на країни Балтії й Польщу. Є інформація, що в навчаннях візьмуть участь близько 100 тисяч військових, у вісім разів більше, ніж спочатку, на початку 2025 року заявляли в уряді Білорусі.
У лютому 2022 року повномасштабне вторгнення Росії в Україну відбулося після завершення в Білорусі спільних навчань військових двох країн. Російські війська входили на територію України, зокрема і з білоруської території.
ОВА: у Запоріжжі зросла кількість постраждалих через вчорашню атаку РФ
Кількість постраждалих через вчорашню атаку РФ на Запоріжжя зросла до 21 людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Сьогодні до медиків звернулася 44-річна жінка. Їй надали необхідну допомогу. Постраждала лікуватиметься амбулаторно», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про 20 постраждалих.
Війська РФ удень 10 серпня завдали удару по автовокзалу в Запоріжжі.За даними місцевої влади, по місту вдарили двома КАБами.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Маркарова висловила впевненість, що США на переговорах з Росією «діятимуть з позиції сили»
Посол України в США Оксана Маркарова висловила впевненість, що Вашингтон на переговорах з Росією «діятиме з позиції сили».
«Справа не лише в землі. Справа в принципах та цінностях. І судячи з нещодавніх рішень, включаючи санкції проти Індії за підтримку російської військової машини, зокрема щодо тих санкцій, які були підготовлені, я впевнена, що США діятимуть з позиції сили, знаєте, мир через силу, і це дозволить нам разом знайти рішення, щоб зупинити агресію Росії», – сказала вона в інтерв’ю CBS News.
За її словами, «вся Україна молиться, щоб президент Трамп був ефективним і досяг чудових результатів».
«Після переговорів тут з президентом Трампом, Україна погодилася на повне припинення вогню, часткове припинення вогню, будь-який тип припинення вогню. Бо знову ж таки, нагадаємо всім, Україна не розпочинала цю війну…Тож так, ми хочемо, щоб Путін зупинився, і ми справді сподіваємося, що цей тиск президента Трампа, пакети санкцій, які є на столі, та вторинні санкції, які вже запроваджені проти тих, хто допомагає Росії, переконають президента Путіна, що настав час нарешті зупинити свою агресію», – додала посол.
Відповідаючи на запитання журналістки щодо ймовірної участі президента України Володимира Зеленського у зустрічі на Алясці, Маркарова сказала: «Якщо потрібно, президент Зеленський, звичайно, буде присутній на зустрічах. Ми були дуже відкриті щодо цього, але подивимося, як це піде».
Віцепрезидент США Джей Ді Венс раніше заявив, що президент США Трамп «має сумнів в успіху переговорів щодо України, але вважає за потрібне дати їм шанс». За його словами, США не вважають, що контакти Путіна та Зеленського перед самітом США – Росія на Алясці були б продуктивними.
«Ми спробуємо знайти таке рішення на основі переговорів, яке влаштує і росіян, і українців. Зрештою обидві сторони, ймовірно, будуть незадоволені», – сказав американський віцепрезидент.
8 серпня президент США Дональд Трамп оголосив про намір провести 15 cерпня на Алясці зустріч із російським лідером Володимиром Путіним, спрямовану на досягнення мирної угоди між Україною і РФ. Трамп припустив, що будь-яке рішення може включати «обмін територіями».
Як пише The Wall Street Journal, Путін заявив спецпосланцю Трампа Стіву Віткоффу, що погодився б на повне припинення вогню, «якщо Україна виведе війська з усієї Донецької області».
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не буде віддавати свої території Росії.
«Відповідь на українське територіальне питання є вже в Конституції України. Відступати від цього ніхто не буде і не зможе. Дарувати свою землю окупанту українці не будуть», – наголосив голова держави.
Президент додав, що Україна готова до «реальних рішень, які приведуть до миру».
Видання Wall Street Journal із посиланням на неназваних європейських чиновників, знайомих із ходом переговорів, 9 серпня написало, що представники України і європейських країн представили свій план припинення війни – як основу для запланованих на наступний тиждень переговорів між президентами США й Росії.
Зокрема, за повідомленням, цей план передбачає вимогу припинення вогню до будь-яких інших кроків, вказує, що обмін територіями можливий лише на взаємній основі, тобто якщо Україна виведе війська з одних районів, Росія має вивести війська з інших, а також передбачає, що будь-яка територіальна поступка з боку Києва має бути підкріплена твердими гарантіями безпеки, включаючи потенційне членство України в НАТО.
Влада: через агресію РФ у чотирьох прифронтових областях України семеро людей загинули, поранені понад 40
Минулої доби через російську агресію у чотирьох прифронтових областях України семеро людей загинули, поранені 43, повідомляє місцева влада.
За даними голова Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, у Дружківці і Чернігівці через атаки РФ загинули дві людини, ще 11 було поранено у Мирнограді, Білозерському, Дружківці, Костянтинівці, Іванопіллі.
На Харківщині, як повідомив голова ОВА Олег Синєгубов, через російські обстріли загинула одна людина загинула, постраждали 5 людей, серед них – дитина.
«У Куп’янську постраждав 18-річний чоловік; у селищі Куп'янськ-Вузловий Куп’янської громади загинув чоловік, постраждали 49-річна і 57-річна жінки; у с. Козача Лопань Дергачівської громади постраждала 67-річна жінка; у с. Піщане постраждав 15-річний хлопець», – написав він у телеграмі.
У Запорізькій області 20 людей зазнали поранень внаслідок атак по обласному центру, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
Також російські війська минулої доби дронами та артилерією атакували 43 населені пункти Херсонщини – чотири людини загинули, ще 7 – зазнали поранень, повідомила обласна влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Найжирніша ціль». Ось чому знищення РЛС «Єнісєй» у Криму є ударом по обороноздатності РФ
Українські розвідники завдали удару по унікальній російській радіолокаційній станції «Єнісєй» в окупованому Росією українському Криму, спричинивши значних втрат для систем протиповітряної оборони РФ. Чи зможе Росія поповнити цю втрату та які особливості має ця високотехнологічна установка – розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
У РФ заявили про атаку дронів, у соцмережах пишуть, що атакували приладобудівний завод в Арзамасі
Нижньогородська область РФ зазнала атаки дронів, мета атаки – промислові підприємства, заявив губернатор області Гліб Нікітін.
За його словами, в Арзамаському окрузі один співробітник (підприємства) загинув на місці, двох постраждалих доставлено до лікарні.
Телеграм-канал ASTRA на основі фото- і відеоматеріалів встановив, що безпілотники атакували в Арзамасі приладобудівний завод, який позиціонує себе як «одне з провідних підприємств» і перебуває під санкціями США та ЄС.
Друга промислова зона, про яку повідомив губернатор, імовірно – район у місті Дзержинськ, де розташовані кілька військових підприємств. Телеграм-канал Shot з посиланням на місцевих жителів повідомив, що вранці вони чули декілька вибухів.
Міноборони РФ заявляє про знищення та перехоплення семи українських безпілотних літальних апаратів літакового типу, з них два – нібито над територією Нижньогородської області.
Українська сторона наразі цих заяв не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Українська сторона не щоразу коментує такі удари, але регулярно наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Мріють повернутися додому: як бельгійське місто підтримує українських дітей під час війни
На майданчику в Антверпені лунає корейська музика, діти весело танцюють. Це літня школа, яку організували українці. Вона працює вже третій рік поспіль, відкрита як для біженців, так і для бельгійських дітей. Їх тут – чверть. На наших зйомках два роки тому діти розповідали про свої домівки в Україні, а тепер не всі можуть пригадати, звідки саме родом або коли покинули Україну.